РОЗДРА́ЗНЕНО, розм. Присл. до роздра́знений 2. - Нехай собі мешкає коло мене, хто хоче, — відказала мати роздразнено (Коб., III, 1956, 130).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 669.