РОЗДРА́ЖНЮЮЧИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. теп. ч. до роздра́жнювати.

2. у знач. прикм. Який роздражнює, викликає роздражнення. Всі знов пробуркались і почали сміяться при роздражнюючім світі місяця (Н.-Лев., І, 1956, 347).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 669.