РОЗДОБУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗДОБУ́ТИСЯ, бу́дуся, бу́дешся, док., розм.

1. на що, чого. Те саме, що роздобува́ти. Усі.. знай багатіють, а ти ось ніяк не роздобудешся ні на що, щоб почати господарювати, як і люди (Кв.-Осн., II, 1956, 400); Він аж за голову взявся: «Ой, де ж тих проклятих грошей роздобутись?» (Григ., Вибр., 1959, 113).

2. тільки недок. Пас. до роздобува́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 667.