РОЗДО́БРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДОБРИ́ТИ, добрю́, до́бриш, док., перех., розм. Всілякими способами примушувати кого-небудь стати добрим, лагідним, щедрим. Зі смаком перчить [Кузьма] картопляну юшку і мимохідь намагається роздобрити свою сердиту пару (Стельмах, II, 1962, 297).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 667.