РОЗДЛУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДЛУ́БАТИ, аю, аєш, док., перех., розм.

1. Те саме, що розколу́пувати 1.

2. рідко. Розв’язувати, розправляти щось туго зав’язане, замотане і т. ін. Довго возився він, поки роздлубав зав’язаний на ньому [мішечку] вузол, а коли побачив товстий жмуток доларів, задоволено цмокнув (Галан, Гори.., 1956, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 666.