РОЗДАРУВА́ТИСЯ, у́ється, док., рідко. Захопитися даруванням. Штовхає [Марійка] ліктем Карпа під бік, вже сичить: «Ач, роздарувався…» (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 366).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 662.