РОЗГРІВА́ЮЧИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. теп. ч. до розгріва́ти.

2. у знач. прикм. Який розігріває, збуджує. Вона попивала жадібно подаваний їй ним розгріваючий напиток, хукаючи раз у раз у закостенілі руки (Коб., І, 1956, 553).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 658.