РОЗГВИ́НЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розгви́нчувати 1. Бурили ми її [свердловину] за допомогою електропривода, застосували тут гідроочистку глинистого розчину, пневматичні ключі для загвинчування і розгвинчування труб та іншу новітню техніку (Рад. Укр., 3.VІІІ 1961, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 647.