РОЗГАЛЬМО́ВУЮЧИЙ, а, е, спец. Дієпр. акт. теп. ч. до розгальмо́вувати. Є послідовний ряд інтенсивностей гальм: недійсна, розгальмовуюча і гальмуюча (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 57).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 645.