РОЗВО́ДКА, и, ж.

1. рідко. Дія за знач. розвести́, розво́дити 1, 3.

2. спец. Інструмент, яким розводять пилку.

3. заст. Жінка, яка розлучилася з чоловіком.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 639.