Про УКРЛІТ.ORG

розвивати

РОЗВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗВИ́ТИ, розів’ю́, розів’є́ш і РОЗВИ́НУТИ, ну, неш; мин. ч. розви́в, вила́, ло́ і розви́нув, нула, ло; док., перех.

1. розм. Розвертати, розгортати що-небудь згорнуте, складене, скручене. — Ой, на, мила, біле плаття, Не розвивай, не гляди, Піди в Дунай попери (Чуб., V, 1874, 741); Коли повставали з-за стола, він взяв пакет і вийшов до сусіднього покою. Рука його тремтіла, коли розв’язував шнурок і розвивав газету (Фр., III, 1950, 445); // рідко. Робити прямим, випрямленим що-небудь зігнуте, складене, скручене; розправляти. Присідали [ластівки], щебетали, немовби розповідали про свої пригоди в дорозі, і знов розвивали чорні крильця, линули далі до діла, до збудування гніздечок (У. Кравч., Вибр., 1958, 411); // Звільняти що-небудь від того, чим воно було загорнуте. — Ось вам усе, що склав, хай і моє до почину,наче вгадав її думку Іван, розвиваючи з хустинки купку срібла (Коцюб., І, 1955, 383); Відтак розвинула [Рахіра] з листків сир, з’їла жадібно одну грудку, потім занесла з мукою в хату й вернула знов до нього (Коб., II, 1956, 77); // Розв’язувати що-небудь замотане; розмотувати. Коли розвинули ногу, то я зомлівкрови [крові] багато витекло (Фр., IV, 1950, 27); Я слідом за Жабі підійшов до канапи і розглядав немовля, що дружина трохи розвинула (Досв., Вибр., 1959, 178); // Розпускати, розправляти полотнища чого-небудь (прапорів, корогов і т. ін.). Пішли, розвивши короговку, І сльози молодіж лила; Хто жінку мав, сестру, ятровку, У інших милая була (Котл., І, 1952, 211); // Розплітати, розв’язувати що-небудь сплетене, зв’язане. Вона розвивала той пахучий вінок у своїй пам’яті квітка за квіткою (Н.-Лев., III, 1956, 340).

2. перен. Сприяти виникненню або підсиленню чого-небудь. Активна комсомольська робота розвивала самостійність, формувала ту внутрішню стриманість, за якою почувається воля людини, яка знає, що їй робити (Донч., II, 1956, 116); ..мануфактурний період розвивав перші наукові і технічні елементи великої промисловості (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 378); Різноманітними були засоби й методи виховання та навчання в народі. Серед них дуже важливу роль відігравала народна поетична творчість.. Загадка розвивала кмітливість і спостережливість. Скоромовка удосконалювала мову (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 85); // Надавати великого розмаху чому-небудь, сприяти збільшенню, розширенню чогось. Комуністична партія Радянського Союзу буде і далі зміцнювати єдність міжнародного комуністичного руху, розвивати братерські зв’язки з усіма комуністичними і робітничими партіями (Програма КПРС, 1961, 123); Радянський Союз досяг такого високого науково-технічного і виробничого рівня, який дає змогу.. розвивати продуктивні сили небаченими досі високими темпами (Наука.., 2, 1958, 2); // Доводити до значного ступеня вияву. — А хіба не сказала?здивувався Петро. Віктор нічого не відповівотак заглиблений в собі. — Та, правда, ти ж такі темпи розвив! Де там було встигнути розповісти про все! (Головко, І, 1957, 480); — За Батьківщину! Вперед!встигла прочитати Ясногорська на борту головного танка, коли їхній студебекер, розвинувши максимальну швидкість, уже обгонив колону (Гончар, III, 1959, 174); // Широко розгортати що-небудь, здійснюючи його у великих масштабах, з усією повнотою. [Кузь:] Ви тоді [в 1914 р.] шалену агітацію розвивали серед фабрично-заводського пролетаріату (Тич., І, 1957, 233); ..російські робітники вперше в світі розвинули таку масову страйкову боротьбу, яку ми бачили в 1905-1907 роках (Ленін, 21, 1971, 301); Він [Б. Грінченко] розвинув широку видавничу діяльність, безперервно борючись з цензурою і всіляко викручуючись для того, щоб добути кошти для своїх видань (Рад. літ-во, 1, 1963, 118).

3. перен. Давати можливість чому-небудь зростати, міцніти. Щоденні розмови з Ганею розбуджували в його душі нові, незнані досі почування, розвивали навіть його розум (Фр., VI, 1951, 165); — Куплю Юрикові скрипку. У нього і здібності, і талант мої. Хай розвиває їх! (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 181); Уміння помітити в людині найкраще, підтримати його, розвинути і сувора непримиренність до хиб, у чому б вони не виявились,найхарактерніші риси Воронцова як вихователя (Іст. укр. літ., II, 1956, 646); // Сприяти духовному зростанню кого-небудь, розширювати чийсь світогляд. — Вона буде такою! Вона має доволі розуму! А я її розів’ю, наведу її на розум!так марив молодий хлопець в своїй тихій хатині (Н.-Лев., І, 1956, 519).

4. перен. Детально, послідовно викладати що-небудь, розширюючи його зміст, обгрунтовуючи новими доказами, підкріплюючи фактами. Терлецька сердито кинула очима на чоловіка: він замовк і не розвивав далі тієї теми (Н.-Лев., III, 1956, 46); Він був веселий, розвивав далі свій план і з побільшеним апетитом накладав на тарілку цілу купу салати (Коцюб., II, 1955, 388); ..Чернишевський, який розвинув слідом за Герценом народницькі погляди, зробив величезний крок вперед проти Герцена (Ленін, 25, 1972, 91).

5. перен. Робити що-небудь кращим, досконалішим, піднімати його на вищий щабель. Розвиваючи свою економіку і культуру, кожна республіка повинна вносити максимальний вклад у розв’язання загальносоюзних завдань (Ком. Укр., 6, 1966, 62); Піввікове життя в самій, так би сказати, гущі природи, піввікове прислухування.. в дивній мірі розвинуло дідові почуття.. Найменший, ледве чутний звук вже будив його уночі (Хотк., І, 1966, 82); // Поглиблювати що-небудь, розширюючи зміст або поліпшуючи, збагачуючи його. Мовавтілення думки.. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! (Рильський, III, 1956, 80); Узагальнивши досвід Паризької Комуни, трьох російських революцій, Ленін розвинув і конкретизував учення Маркса і Енгельса про диктатуру пролетаріату (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 19).

6. рідко. Примушувати розпускатися, розквітати (рослини, бруньки). Соловейко троянді вродливій Так любо співав, Голосом дивним співець чарівливий Садки розвивав (Л. Укр., І, 1951, 27); Розвий, вербо, сімсот квіток Рано-рано! Розвий, вербо, сімсот квіток Та ранесенько! (Укр.. лір. пісні, 1958, 93).

7. перен. Починати що-небудь, поступово інтенсифікуючи його. Врангелівські корпуси з’єднуються в районі станції Апостолово і розвивають звідти удар на захід, в глибину Правобережної України (Гончар, II, 1959, 372); Враз лейтенант побачив, як ліворуч, там, де догоряв млин, бігли цепом фашисти. Звідти вони могли пробитися в глиб оборони, розвинути наступ (Цюпа, Назустріч.., 1958, 231).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 628.

вгору