РОЗВЕ́РЗНУТИЙ, РОЗВЕ́РЗЕНИЙ, а, е, ритор. Те саме, що розве́ржений. Тут дім стояв вже майже двісті літ… Порушив вибух тишу Дюссельдорфа. В нім Гейне жив з малих дитячих літ, Земля розверзнута лежить чорніша торфу (Забашта, Квіт.., 1960, 61); За світло, за сонце!.. Не попіл Розверзені скелі вкрива — Стоїть, осява Севастополь, Одеса звелася жива (Ус., На.. берегах, 1951, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 626.