РОЗВАНТА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розванта́жити. Розвантажені свої підводи Хома передав у розпорядження санітарам, які вже направили ними до річки поранених (Гончар, III, 1959, 362); // розванта́жено, безос. присудк. сл. За півгодини віслючків було розвантажено, і вони залюбки полягали на зеленій ковдрі (Досв., Гюлле, 1961, 107).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 624.