Про УКРЛІТ.ORG

розв'язка

РОЗВ’Я́ЗКА, и, ж.

1. Кінець, завершення чого-небудь. Розв’язка наближається. Перемога народного повстання вже недалека (Ленін, 12, 1970, 73); З дня на день усі чекали закінчення війни.. Здавалось, година розв’язки ось-ось настане (Гончар, І, 1954, 354); // Епізод, яким завершується розвиток сюжету в творі; протилежне зав’язка. Є се довгий ряд діалогів та сцен без драматичної зав’язки і розв’язки, без поділу на акти і яви (Фр., XVI, 1955, 242); Трагічна розв’язка характерна для значної частини новел Тесленка (Іст. укр. літ.. І, 1954, 702).

2. Розгадка чого-небудь (кросворда, ребуса, загадки і т. ін.). Захар Онисимович збагнув, що він заінтригував присутніх, а тому не поспішав з розв’язкою загадки (Дмит., Наречена, 1959, 199).

3. спец. Споруда на перехресті головних шляхів, призначена для забезпечення нормального руху перехожих і транспорту. На перехрестях головних магістралей влаштовано чотириповерхову транспортну розв’язку (Знання.., 11, 1965, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 641.

вгору