Про УКРЛІТ.ORG

розв'язаний

РОЗВ’Я́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розв’яза́ти. Тимоха, мабуть, злякався, шасть мерщій з хати, а мішок розв’язаний, гроші розсипані і скриню відчинену так і покинув (Кв.-Осн., II, 1956, 295); З-під стріхи враз горобчик каже:Це меткий хлопчак!.. Знає множення й складання, сам я бачив у вікно: як дадуть йому завданнявмить розв’язане воно! (Забіла, У.. світ, 1960, 22); Одного дня це болюче питання було розв’язане: з контори тюрми сповістили, що мені дозволено побачитися з дружиною (Досв., Вибр., 1959, 138); Суперечка про течи обертається Земля навколо Сонця, чи, навпаки, Сонце навколо Земліточилася понад тисячу років і розв’язана була в XVI сторіччі відкриттями Коперника (Знання.., 1, 1966, 4); // у знач. прикм. Дужими руками він поперед себе підняв мішок, низом поклав його на груди, а розв’язаний гузир нахилив у кіш (Стельмах, І, 1962, 147); Гердлічка.. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно (Хотк., II, 1966, 256); // розв’я́зано, безос. присудк. сл. Радянський Союз являє собою запалюючий приклад країни, в якій уперше в історії людства розв’язано національне питання (Тези про 300-річчя возз’єдн.., 1954, 27); От немовби й розв’язано всі ті діла, які турбують руську землю, які не дають спати людям на Русі (Скл., Святослав, 1959, 40).

◊ Розв’я́зані ру́ки в кого: а) у когось немає родинних обов’язків. В Лапшевича руки розв’язані: ні свата, ні брата (Панч, II, 1956, 378); б) хтось звільнився від будь-яких обмежень, має можливість жити, діяти вільно, за власним розсудом. Як не є, Параска рада булатепер вона вільніша, руки розв’язані, на хазяйстві невістка… (Горд., II, 1959, 223).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 641.

вгору