Про УКРЛІТ.ORG

розбирач

РОЗБИРА́Ч, а́, ч., спец. Робітник, який розбирає (у 2 знач.) що-небудь на частини. Діють десятки вмілих розбирачів. Розбирають китові туші потоковим методом (Наука.., 5, 1958, 55); Екіпаж мисливця «Мирный» доставив на китобазу кашалота-велетня вагою понад 40 тонн. Розбирачі виявили в його шлунку живого кальмара (Рад. Укр., 1.I 1965, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 608.

вгору