РОЗБЕ́ЩЕНО. Присл. до розбе́щений 2, 3. В стайні розбещено іржали два лошаки, на яких щось там уже гримав Кузьма (Мик., Повісті.., 1956, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 603.