Про УКРЛІТ.ORG

розбатований

РОЗБАТО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розбатува́ти. — Ач,роздивлявся він розбатовану в шмаття долоню,хоч би ж відтяли та по-людськи, а то тільки понівечили… (Стар., Облога.., 1961, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 602.

вгору