РОЗБАЗІ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., зневажл. Багато базікати. Нарешті Василь вийшов у коридор і зітхнув, наче щойно випірнувши з води. З офіцерами і службовцями йому легше буде говорити. Та він і не стане довго розбазікувати (Автом., Так народж. зорі, 1960, 253).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 601.