РОЗБА́ГНЕНИЙ, а, е, розм. Який став багнистим, таким, по якому важко або неможливо йти, їхати. Після його від’їзду якось непривітно стало на розбагненому подвір’ї (Збан., Переджнив’я, 1960, 397).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 601.