РОЗ’Ї́ЗД, у, ч.

1. Дія за знач. роз’їжджа́ти. Тепер тільки я зібралась «вирівняти залеглості» в своїй кореспонденції, а то за зборами та роз’їздами набралось їх чимало (Л. Укр., V, 1956, 93); Не приховаю, важко довелося мені, дівчині, з дитиною. Все у роз’їздах та роз’їздах. Нікому догледіти хлопця, своєчасно нагодувати, обіпрати (Логв., Давні рани, 1961, 59); На щастя Варчука, завідувач земвідділу ще не повернувся з роз’їздів (Стельмах, II, 1962, 219).

2. Дія за знач. роз’їжджа́тися 3. На протязі перехідних кривих автомобільних шляхів здійснюється поступовий перехід від нормальної ширини проїзної частини на прямій до розширення її на круговій кривій. Завдяки цьому створюються безпечні умови роз’їзду і обгону автомобілів на кривих (Інж. геод., 1959, 203).

3. Невеликий кінний загін для розвідки, охорони або зв’язку між військовими частинами. З розмов, з чуток, з усіх ознак Дізнався посланий козак, Що вирядив на цей окіл Свої роз’їзди Радзівіл (Бажан, Роки, 1957, 236); За рогом, по Київській вулиці, процокотів копитами роз’їзд (Головко, II, 1957, 575); Кілька разів кінні роз’їзди противника з’являлись на виднокрузі (Гончар, II, 1959, 286).

4. Роздвоєння одноколійної залізниці, яке дає можливість розійтися зустрічним поїздам, вагонам і т. ін.; зупинка на місці такого роздвоєння. Поїзд з евакуйованими ненадовго зупинявся на роз’їздах, щоб пропустити зустрічні ешелони з військами, з танками та іншим військовим озброєнням (Ткач, Крута хвиля, 1956, 108); Зібравши силу парову з роз’їзду на роз’їзд, Іде наш поїзд у Москву На комсомольський з’їзд (Воронько, Три покоління, 1950, 65); На роз’їзді Неруса відбулася ця знаменита зустріч (Шиян, Партиз. край, 1946, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 688.