РОДИЧІ́ВСТВО, а, с., розм. Родинні стосунки, зв’язки з ким-небудь. У медичному штаті працювало двоє — Хлипалів двійник, від якого наш Хлипало відхрещувався руками й ногами — не визнавав родичівства, та лікар-стоматолог панна Нонна (Збан., Єдина, 1959, 197); Та кому-кому, а Надії вже добре відомо, що Лебідь нудиться тим родичівством, що він зараз навіть противник Шафороста (Баш, Надія, 1960, 234).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 596.