РОДИ́ТЕЛЬ, я, ч., рідко. Те саме, що ба́тько 1. — Та хай тільки заявиться — я шкуру з нього [сина] спущу! Ломакою вам його прижену! Щоб напоумили! Щоб родителя свого шанував! (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 79).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 595.