РОБІТНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до робітни́к 1. Аліна була з робітничої родини, батько брав участь ще у Жовтневій революції (Ю. Янов., II, 1954, 87); Наган в робітничій руці. Постріл. Куля в пенсне. Все (Довж., І, 1958, 59); Ідуть суворовці.. Так струнко йдуть і робітничі й селянські хлопчики малі (Сос., Солов. далі, 1957, 94); // Власт., притаманний робітникові. Ото й почне розповідати [Хведь] — про місто, про завод, про життя робітниче… (Головко, II, 1957, 202); // Характерний для робітника. Совість робітнича, совість хлібороба вимагає віддачі всіх своїх сил для примноження матеріальних багатств нашого народу (Веч. Київ, 3.ІІІ 1966, 4); // Який складається з робітників. [Голос:] — Здається, вчасно поспіли, — припав командир робітничого загону до вогкої від роси станини (Стельмах, II, 1962, 194); // Який очолює маси робітників, виражає і захищає їх інтереси. — Тут [в газеті] усе про третій з’їзд робітничої партії, що був у Лондоні (Панч, В дорозі, 1959, 162); Ми знов підем на бій за владу робітничу… (Сос., І, 1957, 260); // Здійснюваний робітниками. В самому місті почали вибухати робітничі повстання (Гончар, II, 1959, 35); Першим кроком у робітничій революції є перетворення пролетаріату в пануючий клас, завоювання демократії (Комун. маніф., 1947, 33); // Признач. для робітників. Павлусь вступив на бібліотечні курси і тепер був бібліотекарем у робітничому клубі (Донч., II, 1956, 15); Справою робітничої освіти (робітничі курси, ФЗУ, профшколи і вечірні робітничі технікуми) повинні керувати органи освіти при безпосередній участі ЛКСМУ (КП України в резол. і рішен.., 1958, 316); // Заселений робітниками, в якому живуть робітники. Він швидко проминув останній робітничий квартал і вийшов у білий степ (Епік, Тв., 1958, 421); Поблизу тісно скупчились хатки старого робітничого селища (Шовк., Інженери, 1956, 5); Він мусив несподівано виїхати до робітничих казарм (Смолич, І, 1958, 69).

∆ Робітни́чий клас — основна сила у виробництві матеріальних благ, найпередовіший і найреволюційніший клас сучасного суспільства. У боротьбі проти імперіалізму об’єднуються три великі сили сучасності: світова система соціалізму, міжнародний робітничий клас і національно-визвольний рух (Ком. Укр., 7, 1969, 11); Робітни́чий кореспонде́нт — робітник, який систематично пише замітки, статті до газет і журналів. Ленін з особливою увагою ставився до правки рукописів робітничих кореспондентів (Рад. літ-во, 12, 1967, 47); Робітни́чий факульте́т — в СРСР з 1919 р. до кінця 30-х років — загальноосвітній навчальний заклад для прискореної підготовки робітників і селян до вступу у вузи.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 586.