РОБОТЯ́ЖЕЧКА, и, ч. і ж. Пестл. до роботя́га. [Недоросток:] Тільки й живете на вигадках та од роботи одриваєте. [Пріська (безсило регоче):] Ох ти ж, мій роботяжечка (Вас., III, 1960, 87).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 588.