РИТМІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Введення ритму у що-небудь. Глибокий ліризм, ритмізація мови, широке використання поетики народних голосінь, колядок, дум наближають новели Черемшини до поезії (Іст. укр. літ., І, 1954, 693).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 543.