РИ́НВА, и, ж. Труба або жолоб для стікання води. Ринва була віддалена від муру майже на два сажні! (Фр., II, 1950, 259); В деяких селах влаштовують під ринвами спеціальні цементовані ями-басейни для збирання дощової води (Гончар, Таврія, 1952, 29).

Як з ри́нви — суцільним потоком. Дощ ллє як з ринви.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 535.