РИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., вульг. Однокр. до рига́ти. — Нема хліба, нема де й заробити.. — Нам що — нам хоч ригни, а дай (Коцюб., І, 1955, 92); * Образно. Сотні командирських пунктів готувались зараз ригнути із-за лісу тисячами бомб, гранат і шрапнелей (Панч, І, 1956, 119).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 531.