РИБОЛО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Те саме, що риболо́в 1. — А якого щупака риболовці підсакою витягли! (Стельмах, І, 1962, 303).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 529.