РЕ́Я, ї, ж., мор. Круглий брус, який прикріплюють до щогли або стеньги судна, залишаючи його рухомим. Тримаючись однією рукою за рею і притиснувшись до неї всім тілом, матрос уп’явся зубами у вкритий кригою парус і рве його майже до крові в роті (Довж., Зач. Десна, 1957, 402); З приводу тільняшки він пояснив, що вона була введена для того, щоб боцман міг бачити матросів, коли вони лазили по реях, біля паруса (Кучер, Прощай.., 1957, 136).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 526.