Про УКРЛІТ.ORG

речниця

РЕ́ЧНИЦЯ, і, ж., книжн. Жін. до ре́чник 1. Була в гурті маленька Жанна д’Арк: тоненька, блідолиця.. В нас її вважали за речницю великої снаги (Л. Укр., І, 1951, 187).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 523.

вгору