РЕЦЕНЗЕ́НТ, а, ч. Автор рецензії. У видавництві велося так, що авторові книжки не називали рецензента (Жур., Звич. турботи, 1960, 10); // Той, хто спеціально пише рецензії, відгуки для преси. Після спектаклю мене не випустили з театру, прийшли рецензенти і в один голос сказали, що моє місце на кону (Збірник про Кроп., 1955, 64); Реп’яшок задовольнився скромною долею театрального рецензента і чекав своєї щасливої зірки (Мокр., Сто.., 1961, 93).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 521.