РЕФОРМА́ТСТВО, а, с., рел. Один із різновидів протестантства, що виник у західному християнстві у зв’язку з реформацією як протест проти католицизму. Пан Ван Дорн, один із тих небагатьох голландців, котрі зберегли вірність римському престолові й не перекинулись від католицької церкви до.. реформатства (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 481).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 519.