РЕТЕ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який виявляє старанність, сумлінність у чому-небудь. Від сторонніх я чув про Нелю, що дівчина вона ретельна на роботі, безстрашна в бою, сердечна в поводженні з товаришами (Збан., Незабутнє, 1953, 14); Це [молода людина], певне, ретельний дослідник, новатор і сміливий експериментатор нашої соціалістичної науки (Ле, Право.., 1957, 8); Черниш стояв з офіцерами-мінометниками на горбі перед вогневою і.. робив у блокноті якісь помітки. В цей час він був схожий на ретельного студента, що нотує в лабораторії складні важливі процеси (Гончар, III, 1959, 412); // Який виконує все точно; пунктуальний. Ввечері другого дня Коцюбинський, ретельний, як завжди, з’явився на засідання точно о восьмій (Сміл., Пов. і опов., 1949, 57); Щоправда, у платежах вони не завжди ретельні (Рибак, Помилка.., 1940, 35).

2. Виконуваний, здійснюваний дуже старанно, уважно, сумлінно. Через рік за ретельну роботу товариство набавило мені 5 карбованців на місяць (Минуле укр. театру, 1953, 30); У глибині душі Дорош не схвалював надто ретельного навчання Мусадзе, вважаючи, що час для школи вже давно минув (Собко, Біле полум’я, 1952, 28); // Який здійснюється з урахуванням всіх дрібниць, деталей; грунтовний. Визначення рівня закупочних цін на сільськогосподарські продукти вимагає ретельного й всебічного економічного обгрунтування (Ком. Укр., 12, 1964, 33); Як виявилося, бути втікачами не так-то й просто, потрібна чимала ретельна підготовка (Юхвід, Оля, 1959, 83); // Надто уважний, пильний. Есесівка робила ретельний обшук. Вона хижо заглядала в вуха, в ніс, тикала паличкою в волосся, зривала з голови і кидала на підлогу гребінці, куйовдила зачіски (Хижняк, Тамара, 1959, 168); За викладанням [в Київському університеті до революції] був установлений ретельний нагляд з боку попечителя і міністерства (Наука.., 8, 1959, 38); // Точно викопаний; чіткий, акуратний. Першими рівними, ретельними рядками лягли в оправлену в шкіру книжку нотатки про події, які відбулись у ті дні в Чигирині (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 56).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 515.