РЕСУ́РС, у, ч.

1. тільки мн., які, чого. Запаси чого-небудь, які можна використати в разі потреби. На базі місцевих ресурсів працює одна з найбільших на Україні паперова Понінківська фабрика (Цюпа, Україна.., 1960, 245); Наша країна багата на.. нафтові ресурси і має всі можливості для розвитку нафтохімічної промисловості (Наука.., 5, 1959, 46); Наявність значних ресурсів вугілля, залізної і марганцевої руди, вогнетривкої сировини сприяє ще більшому розвиткові в республіці чорної металургії (Ком. Укр., 3, 1968, 54); // Грошові цінності, джерело фінансових доходів. Платність фондів, необхідність ефективного використання державного кредиту змушують підприємства проявляти господарську ініціативу, вишукувати резерви, мобілізувати наявні ресурси (Ком. Укр., 1, 1967, 52); Щоб утримувати сина в Петербурзі, батькових ресурсів не вистачало (Черн., Що робити?, перекл. Дукина, 1936, 81).

Приро́дні ресу́рси див. приро́дний.

2. Засіб, можливість, якими можна скористатися в разі необхідності. Для розваги у татарської дівчини один лиш ресурс: строї (Коцюб., І, 1955, 290); Коли скресли раптово ріки і древній бог весняної грязюки пустив у діло свої ресурси, що ні кінному, ні пішому не стало ходу, куди не поткнись, загули моторизовані армії (Довж., І, 1958, 355); Найбільш колоритним, соковитим [у ролі Кабиці] був М. Л. Кропивницький, який досягав цього переважно завдяки своїм вокальним ресурсам (Минуле укр. театру, 1953, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 515.