РЕСТАВРА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Відновлення в первісному вигляді творів мистецтва, будівель і т. ін., що були зруйновані, пошкоджені або спотворені при дальших переробках. Відомо, що мистецтво реставрації виникло досить пізно. Першу спеціальну майстерню було створено тільки в 1778 році у Венеції (Знання.., 10, 1965, 15); Відновлення — не єдине завдання реставраторів. Одним з «обов’язків» наукової реставрації є з’ясування року народження картини, прізвища автора, школи (Наука.., 8, 1965, 57); Я знав, що держава асигнувала величезні кошти на реставрацію собора, але не хотів уже йому говорити (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 75); // Ремонт чого-небудь, повернення його до стану, придатного для користування. Люди думали про створення власної держави, а не про реставрацію якогось там мізерного підприємства (Вільде, Сестри.., 1958, 118); Реставрація годинників.

2. Відновлення політичного чи суспільного ладу, що історично віджив або був повалений революцією. Тепер уже не тільки в СРСР, а й у всіх соціалістичних країнах ліквідовані соціально-економічні можливості реставрації капіталізму (Ком. Укр., 4, 1961, 9); Націоналізація ж утруднює реставрацію в економічному відношенні, бо вона знищує всякі перегородки, всю середньовічну власність на землю і пристосовує її до нових з’єднуваних воєдино капіталістичних умов виробництва (Ленін, 17, 1971, 154); // іст. Відновлення правління династії Бурбонів у Франції. В той час [1815 р.] в Америці було багато французів, колишніх бонапартистів, які емігрували після реставрації Бурбонів (Наука.., 10, 1965, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 514.