РЕСПУБЛІКА́НСЬКИЙ а, е.

1. Стос. до республіки. Вільгельм II пророкував, що Вітте — це майбутній президент республіканської Росії (Стельмах, І, 1962, 620); // Який відбувається, діє в межах республіки (у 2, 3 знач.). Розквіт самодіяльного мистецтва, районові [районні], обласні, республіканські огляди його яскраво демонструють побутування цієї творчості серед трудящих (Рильський, IX, 1962, 195); Республіканський комітет, більшість обласних редакцій радіомовлення регулярно передають бесіди і лекції, в яких роз’яснюються теоретичні проблеми і практичні завдання, накреслені партією (Ком. Укр., 4, 1960, 69).

2. Прикм. до республіка́нець. Соціал-демократ ніколи і ні на хвилину не повинен забувати про неминучу класову боротьбу пролетаріату за соціалізм з найбільш демократичною і республіканською буржуазією та дрібною буржуазією (Ленін, 11, 1970, 69); [Панса:] Забудь свої республіканські мрії (Л. Укр., II, 1951, 459).

∆ Республіка́нський календа́р — нове числення часу, запроваджене замість григоріанського календаря 5.Х 1793 р. у Франції в період буржуазної революції кінця XVIII ст.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 514.