РЕМІ́ННИК¹, а, ч. Той, хто виготовляє ремені.

РЕМІ́ННИК², а, ч., заст. Подвійний широкий шкіряний ремінь для зберігання в ньому грошей.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 502.