Про УКРЛІТ.ORG

ремствування

РЕ́МСТВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. ре́мствувати. Христя, як муха, літала, радніша усюди поспіти, усе зробити, щоб не було задержки, не було ремствування на Мар’ю (Мирний, III, 1954, 174); Люди низько кланялися й цілували Ядзю в руку, але в натовпі було чутно приглушене ремствування (Кобр., Вибр., 1954, 145).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 504.

вгору