РЕМО́НТ, у, ч.

1. Виправлення пошкоджень, усунення дефектів, поломок, лагодження чого-небудь. Скрізь робили на вулицях ремонт: чистили каналізаційні труби, лагодили трамвайні лінії, штукатурили й фарбували будинки (Вас., Вибр., 1954, 226); — Можна зайти? — запитує зв’язковий. — Мені сказали, що ви зможете мені зробити невеличкий ремонт костюма… (Ю. Янов., І, 1954, 207); В коридорах і на сходах консерваторії йшов ремонт, пахло свіжим вапном і олійною фарбою (Кучер, Дорога.., 1958, 58).

∆ Капіта́льний ремо́нт див. капіта́льний.

2. Підсаджування молодих рослин замість загиблих. Ремонт саду полягає в підсаджуванні дерев на місця тих, що загинули (Колг. енц., II, 1956, 386); При закладанні нових садів та під час ремонту насаджень у садильні ями вносять хлорофос у суміші з мінеральними добривами (Хлібороб Укр., 4, 1968, 27).

3. Систематична заміна молодняком тварин, які вибувають з господарства, як необхідна умова відтворення стада. Ремонт стада всіх ферм гусей повинен провадитися за рахунок молодняка (Птахівн., 1955, 8); Для ремонту не можна відбирати поросят, що відстали в розвитку, хворих або з вадами будови тіла (Свинар., 1956, 80); Не останню роль у поліпшенні якості поголів’я відіграє вчасне вибракування і ремонт основного стада (Хлібороб Укр., 9, 1968, 23).

4. Поповнення поголів’я коней (у війську дореволюційної армії).

5. розм. Відновлення лікуванням здоров’я, фізичних сил людини. У тебе фах — ремонт людських сердець (Гонч., Вибр., 1959, 299).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 503.