РЕЗЕРВІ́СТ, а, ч. Військовослужбовець нижчого чину, який перебуває в запасі. Прусський король Фрідріх-Вільгельм IV наказав покликати в армію резервістів (Рибак, Помилка.., 1956, 214); Лежали тут [біля мосту] впритул один біля одного, студбатівці й незнайомі, видно, кадровики та резервісти, обличчя під касками в них були сірі від світання (Гончар, Людина.., 1960, 150).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 487.