РЕ́ГЕНТСТВО, а, с.

1. Тимчасове перебування влади в монархічній державі в руках одного або кількох правителів, які призначаються в разі відсутності, хвороби, неповноліття і т. ін. монарха, а також коли престол лишається назайнятим протягом тривалого часу. Салаші.. ще за регентства Хорті Міклоша не раз попадав до в’язниці, а якось навіть до божевільні (Гончар, III, 1959, 228); В ніч на 24 лютого 1848 року король Франції Луї Філіпп зрікся престолу на користь свого старшого онука графа Паризького, що мав правити під регентством герцогині Орлеанської (Рибак, Помилка.., 1956, 209).

2. Звання, посада регента.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 477.