Про УКРЛІТ.ORG

регенерація

РЕГЕНЕРА́ЦІЯ, ї, ж.

1. техн. Відновлення цінних вихідних властивостей матеріалів, що використовувались у робочих процесах різних виробництв. Відпрацьовані масла [комбайна] слід збирати, бо їх можна відновити до початкових якостей шляхом регенерації (Зерн. комбайни, 1957, 288); Розроблено спосіб регенерації рідкісного металу торію з відходів виробництва сіток для газових жарових ламп (Наука.., 10, 1956, 5).

2. техн. Повернення частини тепла, що відходить, для постійного використання у теплосиловій установці. Для регенерації повітря в кабіні [другого штучного супутника Землі] і підтримання необхідного газового складу були застосовані високоактивні хімічні сполуки, що виділяють необхідний для дихання тварини кисень і вбирають вуглекислоту і надлишок водяних парів (Рад. Укр., 14.XI 1957, 4); При короткочасних орбітальних польотах регенерація повітря в кабіні можлива при застосуванні фізико-хімічпих засобів оновлення середовища (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 6).

3. біол. Відновлення яким-небудь організмом утрачених або пошкоджених органів і тканин. Явище, відоме в науці під назвою регенерації, полягає у самовідновленні ураженої тканини, людського організму і являє собою одну з форм активного опору тканини, коли їй загрожує змертвіння та наступна загибель (Наука.., 11, 1961, 44); Проблема регенерації (відновлення) елементів нервової тканини мозку здавна хвилює вчених-медиків (Веч. Київ, 24.XII 1968, 2); Захисною особливістю земноводних є також і здатність їх до регенерації (Визначник земноводних.., 1955, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 476.

вгору