РЕ́БЕ, невідм., ч., розм. Те саме, що ра́бии. Серед пригод.. були наїзди Рабиновичевого батька, старого ребе Шаї (Еллан, II, 1958, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 468.