РЕАКТИ́ВНИК, а, ч., розм.

1. Реактивний літак. І жайворон, і крилань-боривітер, і стріловидий реактивник — це небо моєї Радянської України (Рад. Укр., 9.III 1964, 2).

2. Пілот реактивного літака. — Уявляєте, реактивникові, швидкісникові на полотняному АН-2 опинитись! Повне з мого боку презирство. А проте потім, як роздивився… та він же трудяга! Та на ньому ж політати вранці над полем — одна насолода! (Гончар, Тронка, 1963, 72).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 465.