РАХУ́НОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до раху́нок 2. [Генерал:] Що це таке? [Макуха:] Та хіба ж ви не бачите? Рахуночок! [Генерал:] Який рахуночок? [Макуха:] А за ту провізію, що в мене з мішків повитягали! Пам’ятаєте — на бенкет? (Мам., Тв., 1962, 368).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 458.