РАТИ́Н, у, ч. Вовняна тканина для верхнього одягу із смужками короткого густого ворсу на лицьовому боці. Для модного пальта 1969 року, наприклад, пропонується зробити вибір між тканинами згладженої структури (драп, сукно) і рельєфними типу твиду, ратину, габардину з яскраво вираженим рубчиком (Мист., 5, 1968, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 454.