РА́НО-РА́НО, присл. Вдосвіта, перед світанком. Я рано-рано вийшов з дому, Ще сонце навіть не зійшло (Нех., Ми живемо.., 1960, 94).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 451.