РА́ЙСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до рай1 1. [Xвора:] Моя лагідна мати не злочинка, Не вбила і не хтіла вбить нікого, їй мусить райська брама відчинитись, А для таких, як я, в раю немає місця (Л. Укр., І, 1951, 120).
2. перен. Який викликає почуття прекрасного, чарує; чудовий, чарівний. Тихі вітри коливали дзвоники, і вони дзвеніли й розливали в небі райські мотиви (Н.-Лев., IV, 1956, 40); Бачу я сни із чудового Сходу, Навіч я бачу ту райську природу… (Крим., Вибр., 1965, 82).
∆ Ра́йські птахи́ (пти́ці) — родина птахів ряду горобцеподібних, які мають яскраве оперення. В тому гаю — вода свіжа, артезіани б’ють, чорні лебеді по ставках плавають, райські птиці співають у віттях дерев!.. (Гончар, Таврія, 1952, 102); Ра́йські я́блука — яблучка жовто-червоного кольору. Посеред саду старезна яблуня, всипана райськими яблуками, аж гілля кіллям підважені (Вас., II, 1959, 183).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 443.