РАДНІ́СІНЬКИЙ, а, е, діал. Радісінький. — Я ж думала, що й ти так любиш свою Оксану! Аж, бачу, ти раднісінький згубити її (Кв.-Осн., II, 1956, 439).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 437.